Новий том В. Яворівського до бібліотеки шанувальників

«…Вашим словом із чорнобильської ери озвалася до світу своїм болем і своїми надіями сама Україна. …Пишу ці рядки, Володю, з гордістю за Вас», — звертався Олесь Гончар до Володимира Яворівського після атомної катастрофи в Чорнобилі, коли вийшов його роман «Марія з полином наприкінці століття».

Трагедію і мужність українського народу, його благородство і віру в свою незнищенність пристрасно, талановито і переконливо змальовує автор у своєму творі.

Роман «Криза» — про життя сучасного подільського села з його «перебудовчими» проблемами, нашаруваннями нової моралі, але невмирущими селянськими традиціями.

Яворівський В. О. Марія з полином наприкінці століття: Роман; Криза: Роман / Передмова П. Загребельного; Післямова М. Рябого.- К.: «Фенікс», 2008.- 482 с., іл. ISBN 978—966-651—518-9.

«В англійського поета і художника XVIII століття Вільяма Блейка є гравюра “Танок Альбіона”. Екстатична постать нагого молодого атлета, голова якого між світлом і тьмою, а ноги між вогнем і холодом,- мовби втілення нашого існування — між небесами і земною юдоллю. Мені це завжди видавалося письменницькою долею.

Сьогодні наукою вже встановлено наявність геологічних розламів, що проходять в земній корі на межі зіткнень суші й моря, гірських масивів і велетенських рівнин. Це — зона землетрусів, вулканів, цунамі, торнадо, зона життя і смерті так само, як у своєрідному есхатологічному розламі, що знаменуешься для нас словами «рай» і «пекло».
І завжди, відтоді як було вимовлено Слово, в отих кризових, катастрофічних точках людського буття присутній Свідок, Письменник, Художник. Його місце одвіку там, там його пристрасті і його вміння, там його душа і його дух, і вже дух дише не там, де хоче, а де повинен, бо художник, мов Прометей до скелі, прикутий до страждань світу, він не може навіть повернути голови, як люди в печері Платона.

Таким я бачу письменника Володимира Яворівського.

Розполовинений, розчахнутий, як блейківський атлет, між добром і злом, щастям і лихом, агавою і ганьбою, красою і звироднілістю, цей блискучий український прозаїк із своїм словом завжди там, де біль і гнів його народу: чи то це трагедія поліського села Кортеліси, знищеного гітлерівцями, чи нещасна особиста доля геніальної художниці Катерини Білокур, чи апокаліптична Чорнобильська катастрофа, а чи й наше похмуре сьогодення, яке продажні душі вже найменували кастрованим словом «негаразди», а воно тим часом щодалі більше нагадує тихий Чорнобиль.

То чи ж може чесний письменник мовчати перед новими загрозами ?

Володимир Яворівський не мовчить. І в цьому його щастя, а наше — так само».

П. Загребельний

Що ж ми за народ такий?

Що ж ми за народ такий? — У 2 томах. — Київ: Український письменник, 2002. ISBN: 966-579-093-5.

Бібліографія

Перед тим, як жити: Повісті, новели, оповідання. — Київ: Український письменник, 2001.

Вовча ферма: збірник. — Київ: Криниця, 2000. — 283 с.

І засурмив янгол... — У 3 т. — Київ: Глобус, 1993.

Марія з полиному кінці століття: Роман. — Київ: Радянський письменник, 1988. — 262 с.

Право власного імені: Нариси, статті. — Київ: Молодь, 1985. — 199 с.

З висоти вересня: Повість, оповідання. — Київ: Радянський письменник, 1984. — 139 с.

Оповідання 1983: Збірник / Упорядник: М. Кравчук; Редколегія: О. Гончар та ін. — Київ, 1984 — 454 с.

А тепер — іди: Роман. — Київ: Молодь, 1983. — 198 с.

Авторитет з уяви: Роман. — Київ: Дніпро, 1982. — 167 с.

І в морі пам'ятати джерело: Нариси. — Київ: Молодь, 1980. — 184 с.

Оглянься з осені: Роман. — Київ: Молодь, 1979. — 256 с.

Ланцюгова реакція: Роман-хроніка. — Київ: Радянський письменник, 1977. — 496 с.

Тут, на землі: Нариси. — Київ: Молодь, 1976. — 168 с..

Крила, вигострені небом: Нариси. — Київ: Молодь, 1975. — 112 с.

Гроно стиглого винограду: Новели. — Київ: Радянський письменник, 1971. — 235 с.

А яблука падають..: Повість та новели. — Київ: Молодь, 1968. — 173 с.