18.04.2010, 16:41 | Прес-служба

У Сполученому Королівстві проходить парламентська виборча кампанія. По суті ж вона - прем`єрська, бо саме від переконливості нинішніх претендентів на майбутнє прем`єрське крісло сьогодні багато в чому залежить результат голосування. Чому так? На цей раз кампанія - особлива, адже вперше (!) в британській історії між кандидатами на посаду майбутнього глави уряду проходять теледебати за американським зразком. Таких кандидатів там троє: лейборист Гордон Браун, консерватор Девід Кемерон і ліберальний демократ Нік Клегг. Нинішні дебати в Британії проходять в три етапи: 15, 22 і 29 квітня. Самі ж вибори до парламенту відбудуться 6 травня.
Кожний з кандидатів виступить з 60-секундним вступним і 90-секундним завершальним словом. У проміжку вони мають відповідати на запитання, надіслані виборцями заздалегідь або задані вже під час самих дебатів через інтернет. Перший раунд був присвячений внутрішній політиці, освіті, охороні здоров`я та імміграції. Другий буде присвячений зовнішній політиці, а завершальний третій - економіці.

Варто зазначити, що дебати в світовій практиці - звична справа. Перші пройшли в 1858 році між кандидатами на вищу державну посаду США. Було це, правда, не перед телекамерами. Їх тоді ще не було. Усе відбувалося безпосередньо перед широкою аудиторією. Тоді змагалися республіканець Авраам Лінкольн і демократ Стівен Дуглас.

Телевізійні ж дебати в повному розумінні цього слова вперше відбулись також у США - 26 вересня 1960 року - між Річардом Ніксоном і Джоном Кеннеді. На думку істориків, вони зіграли ключову роль у перемозі останнього.

Колегіальна думка міжнародних експертів щодо дебатів така: вони мають величезне значення для результату виборів, бо мільйони глядачів прискіпливо аналізують кожне слово, рух або жест кандидата, роблячи після побаченого і почутого те, що ми називаємо "усвідомленим вибором".

І ось як зараз самим собі не поставити запитання: чому навіть у тій же надконсервативній Британії зрозуміли роль дебатів, а в Україні - і чути не захотіли? Пригадайте постійні відмови кандидата у президенти Януковича позмагатися на теледебатах з Тимошенко. Чому в тих же США кандидати в президенти вважатимуть для себе ганьбою відмовитися від дебатів, відмовитися прямо пояснити людям - що ми будуємо, як саме будуємо, за рахунок чого будуємо і коли побудуємо? Чому там це неприйнятно, а у нас майже заохочується?

Якщо говорити про відмову Януковича від відкритих дебатів з Тимошенко під час минулої президентської кампанії, то тут розумна відповідь лише одна: Янукович просто злякався. Він реально побоявся того, що його суперниця, як говорять у народі, "порве його, як Тузик грілку". А сьогодні українці так і не можуть зрозуміти - що будує влада Януковича і куди вона веде Україну? Що вона "здає", кому "здає" і чому?

Лишень уявіть, якби тоді на дебатах Янукович сказав, що, наприклад, збирається в найближчому майбутньому віддати Росії високозбагачений уран, заваливши тим самим наші науково-дослідні розробки? Або що він збирається представити в парламенті саме таку програму соціально-економічного розвитку України, яку уряд Азарова представив у минулий четвер? Як вважаєте, обрали б його люди президентом? А обрали б Януковича в тому випадку, якщо б під час тих же дебатів виборці дізналися, що його уряд ніяк не зможе осилити Держбюджет-2010? А обрали б його люди в тому випадку, якщо б на тих же дебатах дізналися, що уряд уріже вдвічі пенсії для пенсіонерів, які працюють? Про проблеми з державною мовою, сферою освіти, культури вже і говорити не доводиться...

Усі, напевно, добре знають, що словом можна як заразити, так і вилікувати, як убити, так і воскресити. Словом можна вбити або воскресити надію людей на краще життя. Слово - сильна зброя і не вчора придумано, що спочатку було саме Слово. За Словом, як правило, йде Діло. А немає слова - немає й діла. Немає слова, як зрозуміти, які будуть у результаті справи? Вашій увазі - точка зору безумовного маестро слова, голови парламентського Комітету з питань культури і духовності Володимира Яворівського, ексклюзивно для INTV:

"Я абсолютно впевнений, що передвиборні дебати повинні стати в Україні нормою. Дебати - це, якщо хочете, "пробний камінь" у фундамент демократичності виборів. Політики-кандидати в тих же США чекають дебатів, серйозно до них готуються, продумують свої позиції, суть своїх послань до виборців. Виборці до дебатів не менше готуються, ніж політики. Виборці відміняють якісь зустрічі, переносять або відкладають якісь справи і так далі лише для того, щоб бути в певний момент вдома біля телевізора і дивитися дебати кандидатів.

Знаєте, дуже часто остаточне рішення про надання переваги тому чи іншому кандидатові люди приймають якраз під час дебатів. Тому я абсолютно впевнений, що якби дебати між Тимошенко і Януковичем все-таки відбулися, результат президентських виборів був би іншим. Юлія Тимошенко, завдяки дебатам, набрала б набагато більше, я не сумніваюся. А програма Януковича стала б набагато прозорішою для людей. Чому? Розумієте, люди, як ви самі помічаєте, реагують зараз лише на, скажімо так, якісь подразники: мова, зближення з Росією, переписування історії і так далі. А якби перед виборами були дебати, то Тимошенко б "розкрутила" Януковича набагато більше з тих же економічних і соціальних питань. Я впевнений, що якби дебати тоді все-таки відбулися, то ми б ще до виборів мали максимальну конкретику щодо того, що ж збирається робити команда Януковича після виборів. І виборці це почули б ще до дня голосування, а, наприклад, чують про щось зараз або вже стикаються з речами, які вони б тоді точно не підтримали. Це б і вплинуло на остаточне рішення українців, яке, я впевнений, було б іншим.

От ви навіть погляньте на цю так звану "програму соціально-економічного розвитку", яку в четвер у парламенті презентував Клюєв. Це ж не програма, а просто - порожняк і набір порожніх гасел. "Розвивати", "покращувати", "сприяти", "підвищувати" і так далі. Що це за програма? Але головна проблема в тому, що навіть в такій формі гасел вся ця "програма" направлена не на звичайну людину. Ось що мене одразу відштовхує від цієї так званої "програми", - резюмував Володимир Яворівський.

Дмитро Вишневський. INTV